Антологія римської поезії/Катулл/Знову весна, оживає земля

КАТУЛЛ, 46.

 

ЗНОВУ весна, оживає земля.
Бурь одгреміла пора буркотлива,
З заходу легіт повіяв пестливий…
Де ви, багатої Фригії ниви?
Де ти, Никеї родюча рілля?…
В Азію, славну містами, мчимо.
Серце забилося, прагне дороги,
Радо ступають, тугішають ноги…
Друзі, прощайте! братерським гуртком
З дому забились ми в даль незнайому, —
Нарізно шлях свій верстаєм до-дому.