Ой сівъ запивъ, ой сівъ запивъ,
Запивъ, зажурився, —
Гей, що безъ щастя, безъ доленьки
Козакъ уродився!
|
А чи ёго недоленька,
Чи такее щастя?…
Гей, а чи ёму подіяла
Шинкарочка Настя?…
|
Ой чи дала въ хлібі зъісти,
Чи въ горільці зпити?
Гей, аби бъ тому козакові
На світі не жити.
|
Пішовъ козакъ дорогою
Доленьки шукати;
Гей, та й зострівъ вінъ старого діда,
Ставъ ёго питати.
|
«Скажи мині, старий діду,
Де шукати долі, —
Гей, а чи въ Січі, чи въ Самарі,
Чи въ чистому полі?…»
|
— «Ой ні въ Січі, ні въ Самарі,
Ні въ чистому полі:
Гей, виринае твоя доля
По тімъ боці моря.»
|
Пішовъ козакъ дорогою
Доленьки шукати,
Гей та й зійшовъ вінъ на сине море,
Та й ставъ потопати,
|
Червоною хустиною
На берегъ махати, —
Гей, ніхто того козаченька
Не йде рятувати.
|
Тільки вийшла стара мати
Зъ моря води брати,
Гей, тай зустріла рибалочокъ,
Та й стала прохати.
|
«Рибалочки, голубчики,
Увольніте мою волю —
Гей, закиньте тонкий невідъ
По синёму морю!
|
«Рибалочки, голубчики,
Дамъ вам золотого —
Гей, та витягніть мого сина,
А хочъ не живого!
|
«Рибалочки, голубчики,
Дамъ ще й горілки напитьця —
Гей, та витягніть мого сина,
Та хочъ подивитьця!
|
«Рибалочки, голубчики,
Дамъ вамъ копу грошей —
Гей, та витягніть мого сина —
Який вінъ хороший!…»
|
Лежить козакъ на пісочку, —
Вода зъ рота льетця;
Гей, его мати на бе́резі
Якъ горлиця бъетьця!…
|
|