Удари молота і серця
Вас. Еллан
Канонада
Київ: Всеукраїнське державне видавництво, 1920

КАНОНАДА.

 I.

Хтось холодний, хтось недобрий
Грімнув здалеку з гармат:
Засвітив огнями обрій.
— Бонапарт? Айхгорн? Мюрат?..

Глухо охнули гармати.
Місто злякане, — мовчиш?
— Не минути болю-страти —
— Блискавки — як ніж!

Чорні вулиці — порожні.
Хтось під мурами — як миш.
Ворог? Зрада? Подорожній?
Тінь чи привид?.. Тиша.

 II.

Залізний чітко бумкав і бумкав.
Брав безнастанно ту ж саму ноту.
А в голові — єдина думка
Обливалася краплями поту.

Сюди це.
Влучить.
Смерть це.
— Обривалося з кручи
І падало зомліле серце.

 III.

Втопляючи очі в ціклони пожеж,
Напівнепритомнії стояв.
І раптом — без меж
Розлилося й кинуло: Я!
Я — буду спокійний.
(Залізні — знайте!)
— Вигадали війни, —
Вмірайте!