Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/769

Цю сторінку схвалено

765

Книга псалмів 120-123

ПСАЛОМ 120 (121)

 1 Пісня проча́н. Свої очі я зво́джу на го́ри, звідки при́йде мені допомо́га, —

 2 мені допомо́га від Господа, що вчинив небо й зе́млю!

 3 Він не дасть захита́тись нозі́ твоїй, не здріма́є твій Сто́рож:

 4 оце не дріма́є й не спить Сторож Ізра́їлів!

 5 Госпо́дь — то твій Сторож, Госпо́дь — твоя тінь при прави́ці твоїй, —

 6 удень сонце не вда́рить тебе, ані місяць вночі́!

 7 Господь стерегти́ме тебе від усякого зла, стерегти́ме Він душу твою, —

 8 Господь стерегти́ме твій ви́хід та вхід відтепе́р аж наві́ки!


ПСАЛОМ 121 (122)

 1 Пісня проча́н. Давидова. Я радів, як каза́ли мені: „Ході́мо до дому Господнього!“

 2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

 3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

 4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

 5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

 6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

 7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

 8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

 9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!


ПСАЛОМ 122 (123)

 1 Пісня проча́н. Свої о́чі я зво́джу до Тебе, що на небеса́х пробува́єш!

 2 Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!

 3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!

 4 Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!


ПСАЛОМ 123 (124)

 1 Пісня проча́н. Давидова. Коли б не Госпо́дь, що був з нами — нехай но Ізраїль пові́сть!

 2 — коли б не Господь, що був з нами, — як повста́ла була на нас люди́на, —

 3 то нас поковта́ли б живце́м, коли розпали́вся на нас їхній гнів,

 4 то нас позалива́ла б вода, душу нашу поті́к перейшов би.