Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1308

Ця сторінка вичитана

1304

Євангелія від св. Луки 23

говорить, що Він, — Христос Цар“.

 3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...

 4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.

 5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.

 6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“

 7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.

Ісус перед Іродом

 8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

 9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

 10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.

 11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.

 12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.

Другий суд над Ісусом у Понтія Пилата

 13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,

 14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.

 15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.

 16 Отже я покараю Його й відпущу́“.

 17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.

 18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“

 19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.

 20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.

 21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“

 22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.

 23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.

 24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:

 25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Путь на Голгофу

 26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

 27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

 28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!