здіймається над Богом велетеньська скеля Пугач; високі гранітові урвища обрямовують річку вверх та вниз за течією. Лише в за хідній стороні положистий, клинуватий схил утворює ніби ворота до Гарду. Бічні клинові балки заросли деревом та кущами, за валені звалищами архейських порід. По днищу обох балок проті кають невеличкі струмочки. Гардів клин, що в своїй основі є гра нітова тераса, вкритий чорноземлею, очевидно, нанесеною з верх
нього плато берега. Надбережна смуга клину, метрів 10—15 від води, являє собою піскове плесо, з наваленим подекуди камінням.
Щоб виявити характер, стабільність та стратиграфію культурних
нашаровань Гардової стації, група провела тут глибшу розвідку. Для цього на клинуватому схилі закладено чотири розвідкових траншеї, які розроблялося за системою квадратових метрів. Траншею № 1 закладено біля виходу на плесо південної балки, за 10 м від води.
Грунт у місці траншеї—чорноземля, але в східній частині діль ниці із значною домішкою піску. З розвідковою ціллю метрові квадрати розробляли шаховим
порядком.
Заглибленням траншеї
на глибину 40 см виявлено значну культурну насиченість грунту, що характеризувалася знахідками кремневих шкребаків, гостро
конечників, численних кремневих пластин, відщепків, фрагментів, посуду „римського” та пізньо-неолітичного типу разом з дрібними уламками тваринних та риб'ячих кісток тощо.
У східній частині дільниці розвідковим розкопуванням виявлено камінь-брилу, що займає площу майже чотирьох метрових квад ратів, а дрібне каміння, до 2—3 кг вагою, подибувалося майже в усіх квадратах. На глибині від 40 до 70 см шар знахiдок ще густіший і характеризується кістками великих тварин (бика, оленя, лося, кабана), більшою кількістю цілих креміннних виробів (пластин, шкребаків), дрібними вкрапленнями вугілля, плямами попелу, уламками черепашок Unio та групами каменя.
На глибині 40—60 см, у східній частині розкопу, на площі 20 кв. м, виявлено цікаве скупчення каменя, що утворювало подобу кількох точків, на взірець бруківки. Такий „брукований“ точок Розчищено в квадратах 64, 19 та 20, де він складався, з невеликих,
вагою до 1,5 кг, камінців, що горизонтально залягали навкруг вели кої каміннoї брили.
За 1,5 м на північний схід від першої точки виявлено анало гічну споруду в квадратах 17, 53, 59, з тою лише відміною, що шар дрібного каміння (щебню) лежав ніби на каркасі з великих каменів (до 25 кг вагою), заповнюючи щілини та заглиблення між окремими каменями.
Третя група каменю сконцентрована на захід від другої, і є ніби зруйноване продовження її, заповнюючи площу квадратів 1, 13, 54, 55.
-
У третій групі точка переважають великі камені, близько 20— 30 кг вагою. Площа всіх трьох груп, крім невеличких відхилень — горизонтальна поверхня точків укрита попелястим прошарком до 29
