Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/93

Ця сторінка вичитана

никам. США та Велика Британія запропонували своє бачення щодо вирішення проблеми: здійснювати репараційні платежі СРСР за рахунок вилучення промислового устаткування з радянської окупаційної зони, а також за рахунок 25%, вилучених із західних зон. Військово-морський і торговельний флот Німеччини у рівних частинах було розподілено між США, СРСР та Великою Британією. В основу повоєнного територіального врегулювання було покладено кордони, створені за підсумками Паризької мирної конференції 1919. СРСР вдалося умовити союзників визнати його кордони (з деякими змінами на користь Польщі) станом на 22 червня 1941. До СРСР відійшли значні території Фінляндії, Литва, Латвія, Естонія, західнобілоруські та західноукраїнські землі, Бессарабія (згідно з пактом про ненапад та договором про дружбу і кордон (серпеньвересень 1939), Північна Буковина. Окремим договором з ЧСР до СРСР від 29 червня 1945 відійшла Закарпатська Україна. За рішенням конференції СРСР одержав значну частину Східної Пруссії і місто Кенігсберг (нині Калінінград). Решта території Східної Пруссії відходила до Польщі.

Учасники П.к. погодилися також з пропозицією СРСР передати Польщі землі по Одеру і Західній Нейсе. До Польщі також відходили міста Данціг і Штеттін (Гданськ і Щецин). Було досягнуто домовленість про переміщення до Німеччини етнічних німців з територій, що відходили до Польщі, Чехословаччини або залишалися в складі Угорщини. П.к. визнала недійсними рішення Мюнхенської угоди, віденських арбітражів та аншлюс Австрії. Були також розглянуті проблеми судноплавства по Дунаю, повоєнний статус Австрії, яка разом із столицею Віднем також була поділена на чотири зони окупації. Через суперечності між союзниками не було досягнуто домовленостей з питання перегляду міжнародної конвенції щодо статусу чорноморських проток, права опіки над колишніми африканськими володіннями Італії, проект інтернаціоналізації Дунаю.

На конференції було прийнято Потсдамську декларацію США, Великої Британії та Китаю з вимогою беззастережної капітуляції Японії, із зазначенням основних принципів мирного врегулювання для Японії (повне військове роззброєння й розпуск збройних сил, усунення від влади і покарання військових злочинців та ін.). Делегація СРСР підтвердила готовність вступити на боці союзників у війну з Японією. У підсумку роботи П.к. керівники делегацій підписали Протокол Берлінської конференції та Повідомлення про Берлінську конференцію трьох великих держав. На початку серпня 1945 до цих документів долучила свій підпис Франція. Ялтинські та Потсдамські домовленості лідерів «великої трійки» союзників у ході Другої світової війни закріпили основні засади нової, Ялтинсько-Потсдамської системи політичного устрою Європи і світу.