2001; Сарайва Ж.Э. История Португалии. — М., 2007; Дружбинский В. Наши в Португалии // Зеркало недели, 2011, № 25.
М.М. Варварцев.
ПОТСДАМСЬКА (БЕРЛІНСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945. Відбулася 17 липня — 2 серпня 1945 у Потсдамі (передмістя Берліна). Стала останньою зустріччю лідерів «великої трійки» (США, Великої Британії, СРСР) у роки Другої світової війни. Порівняно з попередніми зустрічами в Тегерані та Ялті склад учасників оновився. Замість померлого президента Ф. Рузвельта США представляв Г. Трумен. Під час П.к. у Великій Британії відбулися парламентські вибори, на яких перемогли лейбористи, В. Черчілля замінив новий прем'єр-міністр К. Еттлі. Незмінним учасником усіх зустрічей був голова РНК СРСР Й. Сталін. Мета конференції — завершення формування започаткованих на Ялтинській конференції основних засад нової повоєнної системи міжнародних відносин, здатних забезпечити тривалий мир в усьому світі. Було схвалено рішення про утворення Ради міністрів закордонних справ, до якої увійшли міністри закордонних справ СРСР, США, Великої Британії, Франції та Китаю (країн-членів Ради Безпеки ООН). Вона мала підготувати мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією та Німеччиною.
Центральне місце посіло німецьке питання. Конференція закріпила тимчасовий поділ Німеччини та її столиці Берліна на чотири зони окупації, утворила Контрольну раду з представників союзного окупаційного командування як тимчасовий верховний орган влади чотирьох держав на території Німеччини. В основу відбудови нової німецької держави було покладено принцип 4 Д: демілітаризація − повне роззброєння і розпуск німецьких сухопутних та військово-повітряних сил, Генштабу, СС, СА, СД, гестапо; денацифікація — ліквідація німецької націонал-соціалістичної робітничої партії та її установ, звільнення активних членів НСДАП з усіх посад, заборона пропаганди нацистських і мілітаристських доктрин, запровадження міжнародного воєнного трибуналу, арешт і передача під суд воєнних злочинців; декартелізація — розпуск агресивних німецьких монополій (трестів, картелів, синдикатів), недопущення відродження німецького мілітаризму як одного з основних винуватців розв'язання війни, децентралізація німецької економіки, переведення промислового виробництва на мирні рейки; демократизація — реорганізація на демократичних засадах системи освіти, забезпечення свободи слова, преси, віросповідання, заохочення відновлення та створення демократичних партій, профспілок, громадських організацій. Гостро постало питання про розмір репарацій, поділ флоту та повоєнні кордони. СРСР наполягав на наданні йому 50% від загальної суми компенсацій союз-
