Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/68

Ця сторінка вичитана

данская война в России: Война с белополяками. — M.–СПб., 2002; Новак А. Польско-советские войны ХХ века. Историографическое memento // Новая Польша, 2002, № 10; Гетьманчук М.П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польських відносинах міжвоєнного періоду (1918–1939 рр.). — Л., 2008; Скоробач Б.М. Польськорадянська війна 1920 р. — Рогатин, 2009; Польща та Україна в боротьбі за незалежність. 1918–1920. — Варшава, 2010.

Н.В. Кривець, І.С. Стрикун.

ПОЛЬЩА, Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska) — держава в Центральній Європі. Межує з Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Білоруссю, Литвою і Російською Федерацією. Територія 322,5 тис. км2. Столиця — м. Варшава. Населення 38,17 млн. осіб (2009): поляки — 96%, із національних меншин: силезці (173,2 тис.), німці (152,9 тис.), білоруси (48,7 тис.), українці (31 тис.; разом із лемками — 37 тис.) (за даними перепису 2002). Державна мова — польська. Релігійний склад населення: католики (89,6%), в т. ч. греко-католики (0,15%), православні (1,33 %), протестанти (0,4%) та ін.

Форма політичного ладу (за Конституцією 1997): парламентська республіка, парламент складається із двох палат (сейм і сенат), виконавчу владу здійснюють Президент і Рада Міністрів на чолі з прем'єром. П. є членом ООН, Північноатлантичного альянсу (1999), Європейського Союзу (2004), інших міжнародних організацій.

Як державне утворення П. сформувалася внаслідок консолідації та об'єднання західнослов'янських племен і племінних союзів у межиріччі Вісли й Одри під егідою племінного князівства полян із центром у м. Гнєзно. У 2-й пол. 9 ст. — 1-й пол. 10 ст. за правління князівської династії Пястів держава отримала назву Польща, а її населення (дещо згодом) — збірну назву «поляки». Уперше загальна назва народу трапляється в документах поч. 11 ст. Першим достовірним князем був Мєшко І (Мешко І; 922/945–992). За свого правління 966 він запровадив християнство римського обряду, що мало важливе значення для престижу держави, а також внутрішньої інтеграції населення. Мєшко І і його наступник Болеслав І Хоробрий (967–1025) у боротьбі з німецькими володарями завершили територіальне об'єднання польських земель. На заході вони провадили боротьбу з Німецькою імперією за Помор'я, на півдні в конфлікті з Чехією приєднали Силезію й Малопольщу із Краковом, на сході зіткнулися з Київською Руссю, що консолідувала східнослов'янські племена (Червенські гради та Перемишль переходили з рук в руки). 1025 Болеслав І Хоробрий був коронований, а держава отримала назву Королівство Польське. Потреби державного управління спонукали до створення провінцій та їх адміністративного апарату. Столицею було