була відступати під натиском польської армії. 16–18 липня 1919 українські корпуси відійшли за Збруч. Східна Галичина була повністю окупована Польщею і встановлено польську адміністрацію. За рішенням Найвищої Ради Паризької мирної конференції Польщі було передано мандат Ліги Націй на управління Східною Галичиною.
Літ.: Панейко В. З'єдинені держави Східної Європи. Галичина й Україна супроти Польщі й Росії. — Відень, 1922; Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни 1918–1919. — Львів, 1933; Ярославин С. Визвольна боротьба на західно-українських землях в 1918–1923 рр. — Філадельфія, 1956; Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. — НьюЙорк, 1970; Каляєв А. Українські січові стрільці в авангарді боротьби за ЗУНР в період українсько-польської війни (1918–1919 рр.). — Львів, 1994; Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. — Львів, 1998; Красівський О.Я. Українсько-польські взаємини в 1917–1923 рр. — К., 2008; Марченко Я.В. Бої Галицької Армії за Львів у грудні 1918 — січні 1919 рр. // Військово-науковий вісник: Зб. наук. пр. Акад. сухопут. військ ім. гетьмана П. Сагайдачного. — Львів, 2000, вип. 16 (2011).
І.С. Стрикун.
УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКИЙ ДОГОВІР 1708 укладений в ході Північної війни між українським гетьманом Іваном Мазепою та шведським королем Карлом ХІІ. Оригіналу договору до сьогодні не виявлено.
Достеменно відомо, що відразу потому, як поразка шведського війська під Полтавою 1709 стала очевидною, радник похідної канцелярії Карла ХІІ Олаф Гермелін спалив наявні документи, а за наказом Карла ХІІ генерал армії Адам Лівенгаупт знищив архів шведів. Однак збереглися копії договірних статей, а також текст угоди, вміщений у рукописі генерального писаря гетьманської канцелярії Пилипа Орлика «Вивід прав України» (1712). Окрім цього, до наших днів дійшли свідчення очевидців тих подій.
Згідно із найбільш обґрунтованою версією істориків місцем укладення даного договору були Гірки, що на Новгород-Сіверщині, а датою — приблизно 29–30 жовтня. Так, у своєму листі від 30 жовтня до стародубського полковника Івана Скоропадського Іван Мазепа писав, що у Гірках Карл ХІІ «…нас утвердив і упевняв своїм ніколи не змінним королівським словом і даною на письмі асекурацією».
Цим договором Карл ХІІ заручався військовою підтримкою українського козацтва у війні з Московією. Натомість Іван Мазепа отримав гарантії незалежності Гетьманщини. Згідно із текстом документу, наведеного в рукописі П. Орлика, Карл ХІІ називав Івана Мазепу «законним князем», а українські землі «Україною», «князівством» або «країною
