традиції та підтримували міцні зв'язки з етнічними українськими землями.
Перша світова війна та поразка в національно-визвольних змаганнях 1917–1921 рр. викликали масову українську політичну еміграцію до країн Європи. За межами України опинились активні учасники цих подій — керівні діячі Центральної Ради, Гетьманської держави, Директорії, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Кубанської Народної Республіки, офіцери і солдати армій цих українських державних утворень, службовці державного апарату і працівники закордонних представництв українських урядів, значна частина тодішніх політичних партій, представники інтелігенції. Центрами другої хвилі еміграції стали, головним чином, Чехословаччина, Польща, Німеччина, Австрія, Франція, Румунія, Югославія. В цих країнах українці створили численні громадсько-політичні, культурні, освітні, наукові установи, основні завдання яких полягали в представленні здобутків української нації в середовищі іноземної громадськості та подальшому розвитку української культури, науки, освіти. Досить масово українська діаспора була представлена в Чехословаччині. Протягом міжвоєнного періоду українці крім політичних, допомогових, культурних, студентських і т.д. організацій заснували вищі навчальні заклади (Український вільний університет, Українську господарську академію в Подєбрадах, Український вищий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова в Празі тощо). В інших європейських країнах українці також проводили активну діяльність, найбільше зосереджуючись у культурній, освітній та науковій сферах. У Берліні діяв Український науковий інститут (1926–1945), так само у Варшаві був заснований за сприяння екзильного Уряду УНР в Польщі 1928 Український науковий інститут. У середовищі творчої інтелігенції на еміграції формується розуміння ролі преси як важливого ресурсу для ознайомлення іноземної громадськості з українськими справами. Протягом міжвоєнного періоду українська діаспора в країнах Європи видавала численні часописи, бюлетені, журнали, газети різноманітної тематики («Тризуб», «Українська трибуна», «Українська газета», «Наш світ», «Український тиждень» тощо).
Протягом міжвоєнного періоду продовжується трудова еміграція із західноукраїнських земель за океан. За своїми масштабами вона була значно меншою, ніж у попередній період. Разом уся західна українська діаспора нараховувала 1,7–1,8 млн. осіб (США — 700–800 тис. осіб, Канада — 200 тис., Аргентина — 100–120 тис., Бразилія — 80 тис., Румунія — 350 тис., Польща — 100 тис., Франція — 40 тис., Югославія — 40 тис., Чехословаччина — 35 тис., в інших країнах Західної і Центральної Європи — 15–20 тис. осіб). Чисельною була українська діаспора
