літами, особливо в контексті захисту прав людини, і посилення американської військової присутності в різних регіонах світу. Серед інших напрямів зовнішньої політики адміністрації Картера було встановлення дипломатичних відносин між США і КНР 1979, сприяння процесу мирного врегулювання на Близькому Сході (Кемп-Девідські угоди 1979).
Втім невдала спроба за допомогою воєнної операції визволити персонал посольства США в Тегерані, який після Ісламської революції 1979 став заручником мусульманських фундаменталістів, відчутно похитнула престиж президента Дж. Картера. На президентських виборах у листопаді 1980 Дж. Картер поступився представнику Республіканської партії і 40-м президентом США було обрано Р. Рейгана, який проголосив новий курс, відомий як «рейганоміка». Основою курсу була програма обмеження втручання держави в економіку і розв'язання економічних проблем країни через стимулювання приватного підприємництва. В інтересах корпорацій було проведено податкову реформу, запроваджено пільги для енергетичних компаній, ліквідовано контроль за цінами на нафту. Водночас адміністрація Рейгана проводила жорстку антиінфляційну політику, скоротила витрати на державні й соціальні програми. На початку 1984 економіка країни увійшла в один із найдовших періодів стабільного зростання у повоєнний час. Щодо зовнішньої політики США, то у 1-й пол. 1980-х рр. її визначала «Доктрина неоглобалізму» Рейгана, яка була спрямована на використання всієї могутності США для протидії радянському впливові у світі. 1983, після того, як радянська ракета збила південно-корейській пасажирський літак, Р. Рейган у своєму виступі перед Конгресом проголосив СРСР «імперією зла» і закликав до «хрестового походу» проти нього. США розмістили в Західній Європі крилаті ракети і ракети середньої дальності та розпочали розробку програми «Стратегічної оборонної ініціативи», покликану перенести військове протистояння у космос. Після того, як новий радянський лідер М. Горбачов 1985 висунув концепцію «нового політичного мислення для СРСР і для всього світу», відбулися зміни у підходах до вирішення міжнародних проблем і в адміністрації Р. Рейгана. Зустріч лідерів двох наддержав у листопаді 1985 в Женеві розпочала процес нормалізації американськорадянських відносин. У грудні 1987 у Вашинтоні США і СРСР підписали угоду про ліквідацію ракет серднього і меншого радіусу дії, а під час візиту до Москви влітку 1988 Р. Рейган публічно заявив, що більше не вважає СРСР «імперією зла».
Проблема розвитку відносин із СРСР залишилася одним із найважливіших пріоритетів і для нової республіканської адміністрації Дж. Буша, який переміг на президентських виборах 1988. Під час візиту М. Горбачова до США в травні 1989 було підписано Угоду про знищення і невиробництво хімічної зброї і Протокол до Договору між СРСР і США
