створеною в ході передвиборної кампанії 1828, і Республіканською, заснованою 1854. 1955 створена Американська федерація праці — Конгрес виробничих профспілок, що виступає основною соціал-реформістською силою країни.
У 16 ст. колонізація Північної Америки здійснювалася Іспанією, Францією, Англією, Нідерландами та Швецією. Заселення супроводжувалося війнами з індіанцями та їхнім винищенням. З початку 17 ст. до Америки починають завозити рабів з Африки для робіт на плантаціях.
Розвиток капіталізму в британських колоніях сприяв створенню єдиного ринку, формуванню північноамериканської нації. Посилення колоніального гніту з боку метрополії привело до початку війни за незалежність (1775–1783), у ході якої 13 британських колоній об'єдналися і 4 липня 1776 проголосили незалежну державу. 1787 прийнята Конституція США, а 1791 — перші десять поправок до неї, т. зв. Білль про права, що істотно обмежив повноваження федерального уряду та гарантував американцям основні демократичні права. У подальшому Конституція була доповнена 27 поправками (остання у 1992). Територія країни швидко зростала. 1803 США придбали у Франції Західну Луїзіану, 1819 — змусили Іспанію поступитися Флоридою, 1846–1848 — захопили у Мексики Техас, 1867 — купили у Росії Аляску та Алеутські острови. У середині 19 ст. швидкий розвиток капіталізму на Півночі США вступив у гостре протиріччя із системою плантаційного рабства Півдня країни, що вилилося в громадянську війну 1861–1865 між Північчю і Півднем. Перемога в громадянській війні індустріальної Півночі над аграрним рабовласницьким Півднем привела до повної ліквідації рабства, закріпила існування єдиної американської нації, створила умови для швидкого економічного розвитку, індустріалізації, освоєння західних земель і розширення єдиного внутрішнього ринку. За короткий час США стали високорозвинутою індустріально-аграрною державою, яка на початку 20 ст. за обсягом промислової продукції посіла перше місце у світі.
З початком Першої світової війни США проголосили декларацію про нейтралітет, намагаючись бути посередником між європейськими державами. 06.04.1917 США вступили у війну на боці Антанти, оголосивши початок воєнних дій проти держав Четвертного союзу у відповідь на необмежену підводну війну, розпочату Німеччиною. У січні 1918 було проголошено «Чотирнадцять пунктів» В. Вільсона, в яких американський президент виклав програму відновлення миру в Європі та післявоєнної нормалізації міжнародних відносин, що стали платформою рішень Паризької мирної конференції 1919–20. Президент США брав активну участь у конференції, але укладений Версальський мирний договір 1919 з Німеччиною, що визнавав її головним винуватцем у розв'язанні Великої війни і передбачав створення міжнародної організації для підтримання
