політичних організацій, у т. ч.: Українського конгресового комітету Америки, Української американської координаційної ради, Комітету українців Канади, Українського центру крайової репрезентації Аргентини, Бразилії, Союзу українських організацій Австралії, Світової федерації українських жіночих організацій, координаційного осередку українського громадського центру і крайових установ в Європі (Велика Британія, Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди) та ін. Делегати прийняли «Перший Маніфест до українського народу в Україні і поза її межами в СССР та країнах Московського блоку», де зазначалося, що СКВУ «допомагатиме своєму народові в його боротьбі доти, аж поки він остаточно визволиться і побудує незалежну суверенну і соборну державу». Було також ухвалено «Меморандум до Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй», в якому висловлювалася стурбованість політичними переслідуваннями в УРСР. Першим президентом СКВУ став В. Кушнір, генеральним секретарем — М. Плав'юк.
Основна діяльність СКВУ була спрямована на об'єднання зусиль діаспори з метою утвердження демократичних цінностей в УРСР, відродження державної незалежності України, збереження етнічної та духовної самобутності українців за кордоном. Для здійснення поставлених завдань створено ради й комісії СКВУ/СКУ: комісія прав людини, національних прав, молоді, екологічна, фінансово-дорадча, геноциду 1932–33, олімпійська, виховно-освітня, у справах культури, науки та ін.
У 1970–80-х pp. діяльність СКВУ була спрямована на забезпечення акцій у країнах Зх. Європи та Північної Америки на захист ув'язнених українських дисидентів В. Мороза, Л. Плюща, Н. Строкатої та ін., взаємодію закордонних українців у проведенні скорботних заходів, пов'язаних із 50-річчям Голодомору 1932–1933 років в УСРР (1981), створення Міжнародної комісії з розслідування голоду 1932–33 в Україні (1984); підтримку організації «Народний рух України за перебудову». Наприкінці 1991 СКВУ провів широку акцію у справі дипломатичного визнання незалежної України і спільно з Українською світовою фундацією створив Фонд відбудови України. Після проголошення незалежності України до СКВУ увійшли громади українців пострадянських республік: Вірменії, Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, РФ, Узбекистану. На сучасному етапі конгрес зосереджує свою діяльність на посиленні зв'язків між українцями всього світу, збереженні національної ідентичності, духовності та мови українцями, які проживають за межами України, захисті прав українців незалежно від місця їх проживання, сприянні визнанню світом Голодомору 1932–33 в УСРР актом геноциду українського народу, формуванні позитивного іміджу України у світі. 2003 СКУ прийнято до Організації Об'єднаних Націй на правах неурядової організації. Конгреси (з'їзди) СКВУ/СКУ проводяться кожні
