модернізаторів (П. Столипін), консерваторів-реакціонерів (чорносотенців), анархістів та соціал-демократів (меншовиків і більшовиків). Кожна з цих політичних сил мала власний проект майбутнього Р. у 20 ст.
1906 уряд П. Столипіна дозволив селянам вільно виходити з общини.
Це було продовження реформи 1861, але подібне консервативне реформаторство успіху не мало. Столипін збирався провести земельну реформу за 20 років, створити клас дрібних і середніх землевласників як соціальної опори конституційної монархії. До успішного завершення не була й доведена «Велика військова програма», тому Першу світову війну російська армія зустріла слабко озброєною. У вересні 1911 П. Столипін загинув внаслідок замаху, здійсненого у київському міському театрі агентом охранки Багровим.
Поворотним моментом в історії Р. стала Перша світова війна. 1915 російська армія зазнала поразки у Галичині, а 1916 Німеччина й Австро-Угорщина проголосили створення Королівства Польського. 23 лютого 1917 у Петербурзі почалися демонстрації, які стали прологом до Лютневої революції. 1 березня 1917 імператор Микола ІІ оголосив про відмову від трону. Влада перейшла до Тимчасового виконавчого комітету Думи. Нова ліберальна влада не мала достатніх ресурсів та політичної волі для модернізації імперії у напрямку західної демократії та вільного ринку. У цих умовах в країні почали формуватися нові державні утворення. Одночасно розпочалася селянська революція під гаслом «землі та волі без царів і поміщиків». Наслідком Лютневої революції стало формування двох типів державності: буржуазно-ліберальної республіки (Тимчасовий уряд) та «самодержавно-народної» радянської влади. Селяни були проти капіталістів як «внутрішніх німців», тому війна зовнішня неминуче мала перейти у війну громадянську. Політична ініціатива в країні перейшла до соціалістичних партій. У серпні 1917 зазнала поразки спроба генерала Л. Корнілова встановити в країні військову диктатуру з метою продовження війни. В ніч з 24 на 25 жовтня (7–8 листопада) 1917 більшовики захопили Зимовий палац та проголосили ліквідацію влади Тимчасового уряду та перехід влади до З'їзду Рад. Однак у листопаді 1917 відбулися вибори до Установчих зборів, на яких більшовики отримали 24%, а інші соціалістичні партії 59,6% голосів. Скориставшись розколом серед есерів, який послабив демократичний табір, 6 січня 1918 більшовики за підтримки лівих есерів розпустили Установчі збори.
Меншовики та есери вважали Жовтневий переворот контрреволюцією щодо Лютневої революції. Тож фактично громадянська війна була війною Лютневої революції проти Жовтневої революції.
У липні 1918 ІІІ з'їзд рад робітничих, селянських і козачих депутатів прийняв конституцію Російської соціалістичної федеративної радянської республіки (РСФРР). Реальна влада належала Російській комуністичній
