на Правобережжя. З свого боку І. Самойлович розпочав укріпляти правобережні міста, зокрема Київ і Чигирин. Саме оборони Чигирина 1677 та 1678, в яких московсько-українські полки протистояли більш ніж 100-тис. турецькій армії, стали найбільшими операціями за весь час війни. На боці Османської імперії у війні брали участь козацькі підрозділи на чолі з гетьманом Ю. Хмельницьким, який був проголошений князем РусіУкраїни. Щоб Ю. Хмельницький не зміг взяти під свій контроль увесь регіон, І. Самойлович восени 1678 наказав знищити містечка та фортеці на правобережному Подніпров'ї, а їхнє населення розселити на Лівобережжі й Слобожанщині в результаті т. зв. великого згону. У грудні 1678 з мирними пропозиціями до Стамбула відправився російський посол В. Даудов, однак у цей час султан Мегмед IV відстоював належність йому України з територією до р.Сейм та планував здійснити похід на Київ.
Саме тому в січні 1679 в Москві ухвалили рішення про організацію нових піхотних полків, а в лютому 1679 розпочався другий етап «великого згону» правобережного населення на Лівобережжя. Щоб не допустити укладення російсько-польської мирної угоди, а також з огляду на те, що основні турецькі сили залишили Правобережжя, І. Самойлович настійливо радив цареві Федору Олексійовичу укласти мирний договір з Османською імперією та Кримським ханатом. Війна завершилася укладенням Бахчисарайського миру 1681 між Москвою та Османами.
Літ.: Смирнов Н. Россия и Турция в XVI–XVII вв. — М., 1946, т. 2; Водарский Я. Международное положение Русского государства и русскотурецкая война 1676–1681 гг. В кн.: Очерки истории СССР: XVII век. — М., 1955; Османская империя и страны Центральной, Восточной и ЮгоВосточной Европы в XVII в. — М., 2001, ч. 2; Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII ст. — Дніпропетровськ, 2003; Чухліб Т. Козаки та яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500–1700 pp. — К., 2010.
T.B. Чухліб.
Війна 1686–1700. Головною метою у цій війні Московська держава ставила знищення Кримського ханату. У квітні 1686 вона уклала з Річчю Посполитою «Вічний мир». Відтоді утворився московсько-польський союз проти Османської імперії із зобов'язанням царя перекрити шляхи татарських набігів на польські землі й направити проти Криму донських козаків. У грудні 1686 договір між Росією та Польщею був затверджений королем Яном III Собеським, а в лютому 1687 Москва уклала союзні угоди з Австрією та Венецією. Таким чином, Росія фактично долучилася до коаліції держав — Австрії, Польщі, Венеції під протекцією Папи Римського, створеної 1684 під назвою «Священна ліга» і спрямованої проти Османської імперії. Правитель Війська Запорозького гетьман І. Са
