та пд. і пд.-зх. області Росії. Крім названих 6-ти створених генеральних округ, планувалося утворити ще Воронезьку, Ростовську, Саратовську, Сталінградську, Харківську, Юзівську (Юзівка — нині Донецьк), Чернігівську генеральні округи та Генеральну округу Німців Поволжя.
Адміністративні одиниці — ген. округу, округу і район — очолювали відповідно: ген. комісар (генералкомісар), окружний комісар (гебітскомісар), голова району. У великих містах, що прирівнювалися до округи (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Київ і Кривий Ріг), управління здійснював міський комісар (штадткомісар). Найнижчою ланкою в сільській місцевості були сільські громади, у містах без поділу на райони — міські громади, а в містах із поділом на райони — міські районні громади. Органами управління найнижчих ланок були відповідно сільські управи на чолі зі старостою, міські управи на чолі з бургомістром та міські районні управи на чолі з головою.
Представники німецької влади займали посади генеральних, окружних і міських комісарів. Місцеве, т. зв. допоміжне, управління починалося з районного рівня. У великих і малих містах органами місцевого управління були міські управи, на чолі яких у містах із поділом на райони стояв голова, а у містах без поділу на райони — бургомістр. У тому випадку, якщо місто або містечко було місцем перебування генерального комісара або окружного комісара, то посаду бургомістра займав представник німецької влади.
Генеральні округи очолювали наступні генеральні комісари: Генеральну округу Волині та Поділля — обергруппенфюрер CA Гайнріх Шьоне; Житомирську генеральну округу — державний президент м. Мюнстер Курт Клемм, із 28 жовтня 1942 — заступник гауляйтера Райнпфальц, бригадефюрер СС Ернст-Людвіг Лайзер; Київську генеральну округу — в. о. генералкомісара бригадефюрер CA Гельмут Квіцрау, із 11 лютого 1942 — оберфюрер CA Вальдемар Магунія; Дніпропетровську генеральну округу — оберфюрер СС Клаус Зельцнер; Миколаївську генеральну округу — группенфюрер Націонал-соціалістичного авіакорпусу, оберстлейтенант резерву Евальд Опперман; Генеральну округу Криму (частина Таврії') — колишній гауляйтер Відня Альфред-Едуард Фрауенфельд.
Право визначати зовнішні кордони Р.У. мав лише А. Гітлер. Західний кордон між Галичиною, яка увійшла до Генеральної Губернії, і Р.У. пролягав по лінії Сокаль–Броди–Підволочиськ–р. Збруч–р. Дністер. Кордоном між Р.У. і Ген. Губернією по суходолу слугували кордони суміжних колишніх радянських районів. Південний кордон Р.У., що межував із Румунією на ділянці між Дністром і Південним Бугом, Гітлером було затверджено на початку листопада 1941. Він пролягав по лінії Хотин–р. Дністер–Василюти–р. Лядова–Примазениця–Бар–р. Рів–р. Південний Буг.
