РАДА ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДОПОМОГИ — міжнародна економічна організація соціалістичних країн, створена в Москві в січні 1949. Країнами-засновниками стали Болгарія, Польща, СРСР, Румунія, Угорщина, Чехословаччина. У лютому 1949 до РЕВ була прийнята Албанія, яка 1961 внаслідок ідеологічного розриву з СРСР припинила участь у роботі РЕВ. 1950 членом РЕВ стала Німецька Демократична Республіка, 1962 — Монгольська Народна Республіка, 1972 — Республіка Куба, 1978 — В'єтнамська Соціалістична Республіка.
Вищим керівним органом РЕВ була Сесія Ради (запроваджена 1949), головним виконавчим органом — Виконавчий комітет (створений 1962). Економічний виконавчо-адміністративний орган Ради — Секретаріат РЕВ — перебував у Москві.
Початкова радянська концепція діяльності РЕВ передбачала створення альтернативної щодо західноєвропейської інтеграції «соціалістичної моделі інтеграції». Модель РЕВ ґрунтувалася на розподілі праці країн соціалістичного табору, виходячи зі структури народного господарства СРСР. Дослідники історії РЕВ доводять, що функціонування зазначеної економічної організації спиралося на бартерний обмін радянської сировини на промислову продукцію інших країн-учасниць РЕВ. З метою організації багатостороннього економічного та науково-технічного співробітництва в рамках РЕВ, починаючи з 1956, створювалися постійні комісії Ради, які займалися вирішенням галузевих і науково-технічних проблем. Розвиток західноєвропейської інтеграції, символом якого стало створення Європейського економічного співтовариства, спонукав РЕВ уточнити концепцію своєї діяльності. На 12-й сесії Ради в грудні 1959 був прийнятий статут. Він передбачав розвиток співпраці на основі окремих угод та зробив можливою участь у роботі її органів спостерігачів. Із 1964 цим користувалася Соціалістична Федеративна Республіка Югославія. На договірних засадах із РЕВ співпрацювали також Фінляндія, Ірак, Мексика.
Домінантою діяльності РЕВ залишалося планування. 1971 було створено Комітет із співробітництва в галузі планової діяльності, а 1974 — Комітет із співробітництва в галузі матеріально-технічного постачання. У рамках РЕВ діяли Міжнародний банк економічного співробітництва, Міжнародний інвестиційний банк. Розрахунки в торгівлі між країнами РЕВ здійснювалися в «перевідних карбованцях».
УРСР брала активну участь в економічному та науково-технічному співробітництві із країнами-членами РЕВ. Формою такої співпраці
