Так ми цінимо нашу і Вашу роботу.
Ми од Вас нічого не вимагаємо, опріч виконання культурного обов'язку перед трудовим народом України. Нас Ви можете проклинати, лаяти, нищити матеріяльно — ми всі жертви і муки приймемо. Приймемо всі дровця на огнище sancta simplicitas во ім'я свого ідеалу. Приймемо найбільшу кару — прокляття і нерозуміння нас і нашої любови до України во ім'я неї.
Все це я написав для того, щоб вияснити своє становище і для тих, хто зможе розуміти живу душу людську. Ми не можемо замикатись в холодному призирстві до своїх людей, хоч би вони нас не могли, або не хотіли розуміти. Наш моральний людський обов'язок — говорити людям правду, як ми її розуміємо. Ми стали в своїх стремліннях тверді, як криця. Боротьба і страждання навчили нас бути такими. Нас ніякі кпини і насильства не змусять змінити прапору. Ми віримо і знаємо, що свого досягнемо. Ми невтомно підточуємо скелі деспотії й насильства над Україною. Ми не примирились ні з польською, ні з московською окупаціями. Ми будемо готовити культурно-революційні сили для скинення ярма. Ми стоїмо на такій позиції, яку наш народ скоро навчиться розуміти й обороняти. І він на неї стане увесь. Бо тільки темні люде можуть бути задоволені своєю неволею і вважати її за природній стан річей, як це ще ми чули, що були такі селяни-кріпаки, що жалкували за кріпацтвом.
Я думаю, що Вам тепер ясніща позитивна роль укр. еміграції в усій ріжноманітній системі боротьби за визволення України. Ми потрібні для України. Ми маємо вільне слово, як зброю. І нею будемо орудувати, викриваючи згубну ролю окупантів України. Ми робимо визвольне діло доступними нам способами. Ми допомагаймо Вам, а Ви нам. Кожна створена Вами школа і надрукована книжка є нашою роботою і кожна наша школа і книжка є Вашою. Чи хочете Ви цього, чи ні, а це так.
В цій роботі нас не спинять лайки, погрози ворогів і знущання їх з наших близьких на Україні. Що більш вони проти нас лютують, що більш кидають брехнями й лайками на нас, то більше почуваємо вагу своєї праці. Ми терпляче переносимо і те, коли наші люде з несвідомости чи з примусу прилучаються до ворогів і допомагають їм безтямною белькотнею на нас. Ми спокійні: може це так і треба для їхньої української роботи. Коли це корисно для України — лайте нас! Кажіть, що ми «продаємо» Україну західно-європейському імперіялістичному капіталові, кажіть, що ми злигалися «з помєщікамі і капіталістамі» т. д. Все кажіть, коли це корисно для пробудження України, для боротьби і творчости українського трудового люду.
Коли Ви, справді, принесете визволення Україні, коли український народ буде господарем на своїй землі, сам собою правитиме, і коли Ви будете, справді, сонцем визволення і освітлятимите тяжкий шлях відродження українського народу, то ми, погибаючи в хвилях життя, як розбиті в морі, тонучи в довічну темноту, будемо останніми нашими поглядами благословляти сонце визволеної України.
