Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/220

Ця сторінка вичитана

Нешпетний  —  без хиби, гарний собою.

„Ні гіч, ні гаріля пилинки“  —  не було ані порошинки; ані гіч  —  нічого, гаріль-порошинка.

Носатка  —  глечик з носиком, чайник.

Носок  —  гра в карти.

Нот  —  бог вітру.

О.

Оберемок  —  вязка (дров, сіна).

Обтекар  —  аптекар.

Огер  —  жеребець.

Олимп  —  гора в північній Греції, на котрій мешкали боги.

Онагр  —  дикий осел.

Оправа  —  переплет.

Опрічний  —  окремий, визначний, виборний.

Опрягтися  —  померти.

Опуцьки  —  ростина, Forilis, Antigneus, Gaert.

Орфей  —  старогрецький співець.

Отора  —  закваска.

Отрібка  —  січена печінка.

Оскілками дивитися  —  дивитись ворожо.

Ослін  —  лавка.

Охвота  —  верхня, ніби свитка, одежа жіноча.

Оцупок  —  відрубок, грубе поліно.

П.

Павидло  —  вивар зі сливок.

Паливода  —  пройдоха.

Паллантей  —  столиця царя Евандра (прим. Котляревського).

Пані стара  —  задня частина тіла.

Панталик  —  глуза.

Пантровать  —  пильнувати, наглядати.

„Парі“  —  гра в карти.

 

198