Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/219

Ця сторінка вичитана
М.

Мандриґа  —  такий сирник, з сира, муки і яєць.

Мандріоха  —  бурлака.

Марс  —  син Юнони, пізніше бог опікун Римлян, спеціяльно бог війни  —  то саме що Арес.

Матропляс  —  фіґляр.

Маслак  —  кістка.

Мекум (лат.)  —  зі мною.

Меньок  —  риба налим.

Меркурій (Гермес)  —  сип Зевеса і Маї, уживали його боги як посла.

Меус (лат.)  —  мій.

Мичка  —  моток прядива, або волосся жмуток.

Мідень  —  мідяний казан.

Морея  —  грецький півостров (у старині Пельопонез).

Мосця (польське слово)  —  їй мосці, їй милости.

Мужчир  —  ступка (моздір, мерзер).

Мусиндзіовий (нім. слово від Messing)  —  з міди.

Мусувати  —  міркувати, роздумувати.

Мчалка  —  вістиця.

Н.

Набалдашник  —  накриття на балдахин.

Навісна  —  дівка, яку багатьом женихам навязують (прим. Котляревського).

Накарпас  —  прочухан, бійка.

„Наш статут“  —  Литовський Статут, то за часів Котляревського був ще законом на Україні; скасовано його 1840. р.

Нептун (Позейдон)  —  син Кроноса і Реї, у Римлян і Греків бог моря.

Не ґречі  —  не до речі?

Нечеса Князь  —  Князь Потемкин-Тавричеський; він писався в реєтрі війська запорожського Грицьком Нечосою.

 

197