797
Книга пророка Амоса 6. 7.
й змагаєте до того, щоб запанувало насильство, —
4. Ви, що вилежуєтесь на ложах ізслонової костї, та випещуєтесь на постелях ваших; що їсте вибрані ягнята 8 отари, а телята з найситших пасовищ,
5. Що сьпіваєте під гуслі, думаючи, що ви Давидові у псальмосьпіві рівня,
6. Що пєте 8 чаш вино, мажетесьмастьми дорогими, а не маєте спожалїння над недолею Йосифовою!
7. За те ж вони тепер у неволю начолї перед полонянами пійдуть, та й скінчаться веселощі випещених.
8. Самим собою поклявся ГосподьБог, та й так говорить Господь Бог Саваот: Ненавидна менїЯковова гординя, його палатами я гордую, і віддам на поталу столицю 8 усїм, що там буде.
9. І коли де в якому домі вберутьсядесяток, то й вони погинуть.
10. І прийде родич, щоб повиноситикостї їх із дому, й запитається в того, що ще востався в хатї: чи ще хто є в тебе? Той відкаже: Нема вже нікого. А сей скаже: Не говори більше, бо не годилось би споминати імя Господнє.
11. Бо, бач, Господь прикаже й покарає більший будинок ровпадом, а менший будинок — ровпуклинами.
12. Чи ж конї бігають по скелях?чи волами мож би їх орати? А ви тим часом обертаєте правосуд ув отруту, а плід справедливості — в гіркий полин, —
13. Ви, що втішаєтесь марнотою,та мовляєте: Хиба ми не нашою силою вдобували свою могутність?
14. Ось, я, говорить Господь Бог Саваот, підійму на вас, роде Ізрайлїв, нарід та й будуть вас тіснити од ввіходу в Бмат та й до ріки в пустині.
От що дав мені Господь Бог у видиві побачити: Ось він натворив сарани тодї, як почала лїтня трава виростати. Се була трава по царській косовиці.
2. 1 як вона повиїдала зелену травуна землї, благав я: Господи Боже, змилосердись! Як устояти Яковові? він же и так малолюден.
3. І змилосердився Господь у тому,та й сказав Господь: Не станеться.
4. От що дав менї Господь Бог у видиві побачити: Ось, Господь Бог визвав задля суду огонь; і пожер він велику пропасть та й пожер велику часть вемлї.
5. І благав я: Господи Боже, з’упиЯк бо встоїть Яков? він же й тав малолюден.
6. І пожалував Господь: і се не станеться, скавав Господь Бог.
7. От що ще дав менї побачити Господь: Стояв Господь на мурі, мурованому по шнуру, в оловяною ваговиною й держав у руці ваговину оловяну.
8. І промовив до мене Господь: Щоти бачиш, Амосе? Я відкавав: Оловяну ваговину. І каже Господь: Ось, я положу оловяну ваговину серед мого люду, Ізраїля; не буду вже терпіти йому.
9. Опустошені будуть висоти в Ізаака, й повалені божниці в Івраїля, а проти Еробоамового дому встану в мечем.
10. 1 послав Амасія, Бетелський сьвященник до Еробоама, царя Івраїлського, скавати: Амос будить ворохобню проти тебе серед царства Ізраїлського; країна не може вже терпіти слів його;
11. Ось бо, як говорить Амос: Відмеча вмре Еробоам, а Ізраїля певно займуть у неволю з його землї.
12. І сказав Амасія Амосові: Видовидцю! Йди, забирайся в Юдину землю; там їж собі хліб та й пророкуй там;
13. А в Бетелї перестань пророкувати: тут бо царська сьвятиня і царева столиця.
14. 1 відказав Амос, та й сказав Амасії: Я нї пророк анї син пророчий; я пастух та й вбірав дикі фиїи (сикомори);
15. Та Господь взяв мене від овець,і сказав мені Господь: Ійди, пророкуй серед мого народу, серед Івраїля.
16. А тепер почуй і ти слово Господнє. Ти говориш: Не пророкуй на Із