650
Книга пророка Ісаїї 59. 60.
ведливістю, за правду нїхто не овветься; надіються на нїчо і говорять льжу, вагонїють злом, а роджають злодійство;
5. Висідають гадючі яйця, тчуть паутину; хто попоїсть яєць їх, — умре, а як роздавить, — василиск вилазить.
6. Паутиннє їх не придатне на одежу,й вони не окриються своїм виробом; дїла їх — се дїла неправедні, в руках у них вдирство.
7. Ноги в них швидкі до зла, — скорі вони до проливу безвинної крові; гадки їх — гадки безбожні, пустошенне й пагуба на дорогах їх.
8. Мирні путі їм незнані, й справедливого суду нема на стежках у них; дороги їх криві, а хто ними ходить, не мати ме миру.
9. Тим то далеко від нас суд, і правосуддє не досягає нас; дожидаєм сьвітла, а ось темрява, — ясноти, а ходим у тьмі.
10. Мацяєм, як сліпий стїну, і, начебез’окі, ходимо помацки; спотикаємся в південь, як смерком, між живими — як мертві.
11. Всї ревемо ведмедями, а то зновгудемо голубами; суду ждемо, та й немає, — пільги, та вона далеко від нас.
12. Бо переступів наших много перед тобою, і гріхи наші сьвідчать проти нас; бо ж переступи наші перед нами, й провини наші ми знаємо.
13. Спроневірились ми перед Господом і в’олгали, та й відступили від Бога нашого; говорили обмову й зраду, вагонїли й роджали з серця слова неправди.
14. Відступив від нас суд, оддалїквісталась справедливість; бо справедливість спотикнулась на майдані, й правота не знаходить входу.
15. Зникла правда; хто ж ледарстваодцурався, терпить гневагу. І побачив се Господь, і погано було се в очах його, що нема суду.
16. Бачив він, що нема й чоловіка(праведного), й дивився, що нема кому заступитись; та помогла йому рука його, й справедливість його піддержала його.
17. І вложив він на себе справедливість, неначе панцирь, і шолом спасення — на голову собі; і одїгся ризою помсти, як одежою, та окрив себе ревностю, мов би наміткою.
18. По васлузї одплатить він повноюміркою супротивникам своїм — строгостю, ворогам своїм — помстою; віддасть островам їх васлуженину.
19. І злякаються імени Господньогона заході, й величі його — на сході сонця. Хоч би ворог, як ріка, наступив, — прожене його подих Господень.
20. І прийде Одкупитель Сионові йсинам Якововим, — тим, що навернуться од безбожності — говорить Господь.
21. А се завіть мій 8 ними, говоритьГосподь: Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вложив в уста тобі, не одступлять від уст твоїх і од уст потомства твого, анї од уст синів внуків твоїх від тепер і по віки, говорить Господь.
Встань, заясній, Єрусалиме; зійшло бо сьвітло твоє, і слава Господи зійшла над тобою.
2. Ось бо, — темрява вкривати меземлю, й поморок — народи; а над тобою засияє Господь, і слава його явиться над тобою.
3. І поприходять народи до сьвітлатвого, й царі — до сяєва, що над тобою 8аблисне.
4. Піднеси очі твої й подивись кругом : всі вони громадно до тебе простують; сини твої прибувають здалека, й несуть дочок твоїх на руках.
5. Глянеш і врадієш; забється й поширшає серце в тебе; бо все багацтво морське попливе тобі в руки, власність народів прибуде до тебе.
6. Безліч верблюдів покрив тебе —дромедарі з Мадіяму і з Ефи; сила їх прийде 8 Саби, привезуть золото й ладан, і звістять славу Господню.
7. Всї вівцї Кидарські будуть зібрані для тебе, барани Небайотські послужать для тебе; любою жертвою будуть вони менї на жертівнику йому, і я прославлю дом величності моєї. о. Хто вони, сї, що мов хмари, несуться, мов голуби в голубник свій прилітають?