284
Перва книга Самуїлова 21. 22.
жевільний; на чо ж ви привели його до мене?
15. Хиба в мене мало скажених, щопривели сього, біснуватись передо мною ? чи йому ж то ввійти в мої палати?
І вийшов Давид іввідти та й утїк у Адолламську печеру в горах. Довідавшись про се брати його і уся родина його, поприходили до його.
2. І скупились коло його всякі злиденники й задовжені, й всякі невдоволені люде, і зробився їх отаманом, і пристало до його чоловіка з чотириста.
3. І пійшов Давид ізвідти в МассиФув Моабі і прохав царя Моабійського: Чи не можна б моєму панотцеві і паніматці моїй перебути в вас, покіль я знати му, що Господь удіє зо мною?
4. І помістив їх між прибічники царя Моабійського і жили вони при йому, докіль Давид пробував у тому сховку.
5. Пророк же Гад сказав Давидові:Не сиди дальш у сїй рощілинї, а збирайся та йди в землю Юдину. І пійшов Давид та й прийшов у лїс Херет.
6. І довідався Саул, що Давид ізлюдьми явився. А седїв Саул саме тоді у Гиві під дубом на згіррі, з списом у руцї, а всї його надвірні слуги стояли кругом його.
7. І каже Саул своїм слугам кругомсебе: Слухайте, Беняминїї! чи то ж Ессеенко дасть вам усїм і ниви й виноградники та й понаставляє вас тисячниками й сотниками,
8. Що ви всї змовились проти менеі ніхто мене не сповістив, як мій син побратавсь із сином Ессея, і що ніхто не пожалував мене й не з'ясував менї, що мій син та підмовив проти мене раба мого, як се тепер показалось?
9. Озветься тодї Ідумій Доик, щостояв коло двораків Саулових: Бачив я, як Ессеенко приходив до Ахимелеха Ахитувенка в Номві;
10. Той питав Господа про його, іхарчі дав йому і меч Голіята Филистія.
11. І повелїв царь покликати до себе Ахимелеха, сина Ахитувового, сьвященника, й усю його родину, і сьвященників, що були в Номві. І всі вони зявились перед царем.
12. 1 промовив Саул: Слухай лишень,Ахитувенку! І відказав той: Слухаю, мій повелителю!
13. 1 питає Саул: Чого ви, ти да Ессеенко, проти мене змовились, що ти дав йому хлїба й меча і питав Бога про його, так щоб він виступив проти мене ворогом, як я тепер догнавсь?
14. 1 відказав Ахимелех цареві: Хтож між усїма твоїми слугами так вірен, як Давид? Він же й царський зять, і повнить прикази твої, а в дому твойму в повазі.
15. Хиба ж я вперше тепер питавБога про його? Нї; нехай царь не винуватить раба свого й усю родину мою, бо раб твій не відав у сїй справі нічого, нї малого нї великого.
16. Царь же каже: Мусиш умерти,Ахимелеше, сам ти й увесь дім отця твого.
17. І повелїв царь слугам, що стояли побіч його: Йдіте, повбивайте сьвященників Господніх, бо й їх рука 8 Давидом, і не сповістили мене, хоч і знали, що він утїк. Слуги ж царські затялись ізняти руки на сьвященників Господніх.
18. 1 повелїв царь Доикові: Йди, повбивай сьвященників! І пійшов Ідумій Доик, та й повбивав сьвященників, і завдав смерть вісімдесятьом і пятьом, що носили лняне оплїччє.
19. І Номву, сьвященниче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, і хлопят і немовлят, і коров й вівцї й осли, все повбивав.
20. Тікльки один син АхимелехівАхитувенків, на ймя Абіятар, утїк і пристав до Давидових людей.
21. І сповістив Абіятар Давида: Саул побив сьвященники Господні!
22. І сказав Давид Абіятарові: Я8нав се ще тоді, коли Ідумій Доик там був, що він се виявить Саулові. Я винуватий за всї душі дому отця твого.
23. Бувай бевпечен у мене: Хто чигати ме на мою душу, той чигати ме на твою душу; ти будеш у мене під охороною.