Садовить ся на покуті, Випив пів бляшанки, Та, як муха до патоки, Припав до маслянки.
Припав Циган до маслянки, Яндилу кінчає…
Аж тут кума вареники
З печи висуває. Схаменув ся бідний Циган, Та вже не поможе!.. Із'їв кілька вареників, А більше не може.
А тут іще й вареників
З стола не приняли,
Як порося печене
До хрону подали… Подивив ся бідний Циган, Тай став примовляти: „Вміли, кумцю, ви варити, Не вміли давати!.“
14. IV. 1858.
31. Циган з конем.
(Безязика коняка).
Вивів Циган на ярмарок
Коня продавати;
Посходились ярмаркові,
Стали оглядати.