17. Лист.
Їден дідич мав у школах
Кохану дитину,
Ото раз до неї й пише:
„Милий ти мій сину!
Як ти здоров — слава Богу,
А як добре вчиш ся,
То не візьме тебе дідько,
Про те не жури ся.
Моя жінка, твоя мати,
Без відома мого
Посилає на оріхи
Тобі золотого.
А я тобі посилаю
Старі ногавиці,
Зроби собі жупанину,
З рештків — рукавиці.