Ця сторінка вичитана
про Достоєвського: тоді тільки почали виходити його твори, і в них бачили якусь силу, нове слово. Але були й інші політичні партії, що не визнавали ніякого народництва, ніякого містицизму Достоєвського, а лише саму
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/8._%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0._%D0%9C%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8._1937.jpg/350px-8._%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0._%D0%9C%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8._1937.jpg)
Олександер Русов
політичну боротьбу. »Недѣлю« звали »Ємеля« за її солоденький замирливий тон…
Скоро вівтірки в Костомарова припинилися, бо великий історик заслаб на тиф. Він жив сам із дуже старенькою матірю, так що українці по черзі доглядали його й ночували коло нього. Він дуже маячив. Маячіння його було такого цікавого філософічного змісту, що Олександер записував це. Я памятаю лише одну фразу: »неужели я женщина? Боже мой, что может