Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/238
Цю сторінку схвалено
„Сматрі, — каже, — кто-б нї шол, Ти станавіть тут-же, Да спрашівай: кто ідьот? Сматрі, нє забудь же!
І как скажет тєбє: „Свой”
Пустї єво з Богом,
А как только замалчіт,
Так бєрі такова!…” І сам таки край Жидка Іде в опівночі… Жидок крикнув: „Кто ідьот?” Витріщає очі.
Той і каже: „Ето я!”
— Ето ви, Міхало?
А я думал — ето свой,
Аж мнє страшно стало!
——o——
є) ПРИКАЗКИ ПРО ЦИГАНІВ.
1. Де спійняли?
„А чи знаєш ти, Романе?
Батько під судом! Іспійняли неборака
Над чужим добром!”