дей. Звідки брались в нього ті суми? А в інших, гадаєш, діялося інакше? Інші знов не висилали, що правда, нічого до банків, зате вели розгульне життя і тяжко було „чорне на білім“ доказати, куди дівалися заробітки Ґанингаймів. Почмайстер Орелецький, що був незалежний і не дбав за нічию ласку, помер несподівано у молодім віці і не було кому проти злочинців свідчити. Другий добродій, що не менше був обзнайомлений з господаркою гірництва, це був один учитель народніх шкіл, також українець та хоч знімчений і чесний та мало значна особа проти надутих панів урядовців. Що значив народній учитель у панів Ґанингаймів?
При учителеві я зупиняюсь довше.
Він, на імя йому Рибка, вчитель німецької мови і деяких інших предметів; наша українська мова не мала ще тоді доступу до шкіл і він учив її лише приватними лекціями в поодиноких домах, між іншими і в домі самого Альбінського.
Жінка Альбінського, донька одної достойної української особи, заслуженої літературними творами, виробила собі такий авторитет у свого чоловіка поляка, — в якого честь скажу, що не був шовіністом, — що коли заявила бажання, аби її діти вчилися її рідної мови, він не противився. Правда, крім невеликого відсотку гуцулів, української інтеліґенції на той час було в тій околиці мало, а й німецький елємент проглитав нас своєю культурою. Від міри культури противника, сину, чи сусіда залежить і його духова перемога.
