5. Хто ж заблукав сильніше, ніж той, хто кличе замість Аллага тих, які не дадуть йому відповіді аж до Дня Воскресіння та й не знають про його заклики?
6. Коли люди будуть зібрані, ті стануть їхніми ворогами та зрікатимуться їхнього поклоніння.
7. Коли ти читаєш їм Наші знамення, ті, які не увірували в істину, що прийшла до них, говорять: «Це — справжнє чаклунство!»
8. Невже вони говорять: «Він вигадав його»? Скажи: «Якщо я вигадав його, то ви ніяк не захистите мене від Аллага! Він краще знає про ваші балачки; достатньо Його як свідка між мною та вами. А Він — Прощаючий, Милосердний!»
9. Скажи: «Я не є чимось новим серед посланців і я не знаю, що станеться зі мною та вами. Я лише йду за тим, що відкрито мені. І я лише несу від Нього до вас ясну пересторогу!»
10. Скажи: «Як ви думаєте, а якщо це — від Аллага, а ви у це не увірували? Адже свідок з-посеред синів Ісраїля засвідчив про подібне йому та увірував, тоді як ви погордо знехтували цим. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом несправедливих людей!»[1]
11. Ті, які не увірували, говорять тим, які увірували: «Якби він був благом, то вони не випередили б нас у цьому!» Вони не пішли за ним прямим шляхом, і тому скажуть: «Воістину, це — прадавня брехня!»
12. Раніше за нього було Писання Муси — керівництво та милість. А це Писання арабською мовою є підтвердженням, щоб застерігати тих, які є несправедливими, а також доброю звісткою для праведників.
13. Воістину, ті, які говорять: «Господь наш — Аллаг», — а далі йдуть прямим шляхом, не буде страху їм, і не будуть засмучені вони!
14. Саме такі є жителями раю; вони будуть там вічно — за те, що робили!
15. Ми заповідали людині добре ставитись до своїх батьків. Для матері важко носити [плід] та народжувати, а час від початку вагітності до відняття від грудей займає тридцять місяців. Коли ж [людина] досягає зрілого віку та досягає сорока років, то говорить: «Господи! Зроби так, щоб я був вдячним за Твою милість, яку Ти дарував мені та моїм батькам, щоб я робив добрі вчинки, якими Ти будеш задоволений, і щоб був праведним я і нащадки мої! Каюсь перед Тобою; воістину, я - один із відданих Тобі!»
16. Саме вони є тими жителями раю, від кого Ми приймемо те найкраще, яке робили вони, і Ми простимо їм злі вчинки їхні; такою є правдива обіцянка, яку їм дали.
17. Є такий, хто говорить своїм батькам: «Фе! Невже ви погрожуєте мені тим, що мене виведуть [із могили], якщо ще раніше за мене минуло стільки поколінь?» Вони просять допомоги в Аллага [і говорять]: «Горе тобі! Увіруй, адже обіцянка Аллага правдива!» Але він говорить: «Це — лише казки давніх народів!»
18. Справдилося слово про них та про джинів і людей з-посеред народів, які жили ще раніше. Вони втратили все!
19. На кожного чекає свій ступінь — відповідно до того, що робили вони. Це так, щоб вони сповна отримали за свої вчинки, і щоб ні з ким не вчинили несправедливо.
20. [Буде сказано в] День, коли невіруючих поставлять перед вогнем: «Ви витрачали свої блага в земному житті та користувалися ними. Сьогодні вам відплатять принизливою карою за те, що ви без права вивищували себе на землі, та за те, що ви були нечестивцями!»
- ↑ Тобто Коран.
