А у ранці я пішов майданами
і грав про кохання на флейті,
і хотілось умерти під трамваями
на останьому сонеті.
І хотілось мені дуже їсти,
тоді заграв я про розкіш
і зібравсь такий великий натовп,
що навіть ніде сісти.
А вночі я зустрів жінку в чорному
на бульварі Тверськім проти Пушкина.
Вона офальшивено кожному
усміхалась опростітучено.
Тоді здійняв я флейту до неба
і ударив з розгону об камінь
і відчув, що навчитися треба
жити по вовчи з вовками.
