Сьогодні настрій бляхах сонць
вібрує телеграмно.
Іду один незнанно,
люблю я весняну парость.
Трамваї дум за обрій…
Там синь плакатом тріпле.
А я іду в неспокій,
у грудях серце скигле,
шукаю вічних колій,
де весняно привітно.
Дроти, мов кожна мисль
мережано над бруком…
Тут людський сміх повис
над хаосом і грюком…
І хмарно, буряно в очах
то сум, то порив і одчай.
Скорботний день в зубах
хрумтить на чорних сухарях.