Наша стихія — гази,
бомби, бій і машини.
О, ми розіб'ємо вази
ваших образів „милих“.
Ви будете плакать,
і сльозі спадатимуть на черепки ваших вазів
і будете кричать: „Ах мама!.. мама!..
я умер од екстра-гвардії!..“
А ми не витремо сліз ваших,
як добрі, добрі мами
і не дамо апельсіна потім,
бо ми повні зневаги.
Футур-Екстрові час в дорогу,
Локомобіль уже наповнено нафтою.
Треба пильно дивитись в манометр:
путь у окопах та ямах…
Футур-Екстра завжди готовий.
Гей,
цільсь по мередіанах.
Єсть!
Чемоданно захаркала танками
машина звірюжина.
І земля
об екстро-футурена
цілує сонячну лапку.
