С. Щепкина. Знайшов єго биля старого Пимена[1], в домі Щепотєвої, та у єго і осїв ся, здаєть ся на довго, бо око моє розпухло і почервонїло, а на лобі набігло кілько купок прищів. Поцїлувавши свого великого друга, пішов я до лїкаря Ван-Путерена, мого нижнегородського знаємого. Він виписав менї: англїйську сіль, зелений пластир, дієту і принаймнї тиждень не виходити на вулицю. От тобі й столиця! сиди та дивись з вікна на старого незграбного Пимена.
12. Провідав мене доктор Ван-Путерен; додав ще два лїки — і приобіцяв менї принаймнї на цїлий тиждень арешт і піст. Перспектива веселенька!
Зараз після доктора провідав мене поважаний Михайло Олександрович Максимович : молодїє дїдусь! одружив ся; пустив вуси тай вуса собі не дме! У вечері, здавшись на змагання моїх господарів гостинних, вийшов я з завязаною головою вниз до гостинної сьвітлицї. Тут було кілько гостїв і між ними Кетчер, Бабст і Афанасєв. Господар познаємив мене з ними. Час до вечери хутко минув. Подали вечеру, гостї сїли до столу, а я пішов до своєї келиї. От клята хвороба!
13. Доктор Ван-Путерен поїхав сегоднї до Нижнього, а менї рекомендував свого приятеля, якогось Нїмця. Одначе я єго не діждав ся і прохав М. С. покликати лїкаря, якого сам лучче знає, бо недуг мій не жартома мене турбує. М. С. покликав доктора Мина. Завтра я дожидати му єго.
Завітав до мене Маркевич, син — М. Маркевича, автора „Исторіи Малороссіи;“ М. О. Максимович з книжечкою „Изслѣдованіе о Петрѣ Конашевичѣ-Сагайдачномъ“. Сердечне дякую і за провідання і за книжку.
14. Одіслав до Лазаревського два малюнки, призначені піднести М. Н.
По обідї прийшло до мене два лїкарі, добре ще, що не заразом. Приятель Ван-Путерена випи-
- ↑ Церква в Москві. Перекл.