Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! — життя єдина мить,
Для смерти-ж — вічність ціла.
Чому-ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золотї:
Бенкет весна справляє.
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з писнями в гості,
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люде,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
