Сторінка:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu/187

Цю сторінку схвалено
Епілог.
 

(Присвячено русько-украйінським сонетарям.)

 
Голубчики, украйінські поети,

Невже вас доси нікому навчити,
Що не досить сяких-таких зліпити
Рядків штирнадцять, і вже й є сонети?

Пятистоповий ямб мов з міді литий,
Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети,
Повязані в дзвінкі рифмові сплети —
Лиш те імям сонета слід хрестити.

Тій формі й зміст най буде відповідний:
Конфлікт чутя, природи блиск погідний
В двох перших строфах ярко розвертаєсь.

Страсть, буря, бій, мов хмара піднимаєсь,
Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови,
Та при кінці сплива в гармонію любови.

Преров 6 мая 1893.