з підозрілим обличчям тільки й зостається бути чесними людьми, бо инакше їх враз заарештують. Через те дуже уважно треба приглядатись до чесних обличчь. Я згожуюсь, робота ця важка, це вже не ремесло, а артизм, мистецтво!
Беріг все більше став оживать. Матроси ріжних націй, купці, фактори, артільщики, фелахи з'являлись цілими натовпами.
Погода була ясна, не холодна. Подимав східний вітер. Під блідим промінням сонця вирисовувались над містом мінарети. На південь тягся беріг до Суецької гавані. На легких хвилях Червоного моря носились рибацькі та каботажні кораблики. Де-котрі з них нагадували стародавні галєри.
Фікс проходив поміж натовпом і наметаним оком сищика швидко й пронизливо оглядав той натовп. Вдарило десять з половиною годин.
— Чи прийде ж той пароплав коли? — нервово запитав Фікс, слухаючи дзвін портового годинника.
— Тепер він уже близько, — відповів консул.
— А як довго він стоятиме в Суеці?
— Чотирі години. Йому треба взяти запас вугілля, бо до Адену 1310 миль.
— А з Суецу він просто піде до Бомбею?
— Так.
— Коли злодій на цьому пароплаві — міркував Фікс, — то він повинен зійти на беріг, аби иншими шляхами добратись до французьких, чи голандських колоній. В Англійській Індії він не може почувати себе безпешно. Коли-ж він задумав перебратись до Нового Світу, то дорога через Індію більш безпечна, ніж через Атлантичий океан.
Довго міркувати не довелось. Загув свисток і між берегами каналу виплив величезний тулуб „Монголії“. Рівно в одинадцять годин пароплав
