ва деревина з білим стовбурем та голим віттям, з якого здійметься гурток дикого птаства, чи зграя кощавих голодних вовків пуститься навздогін за санками, сподіваючись поживи, але швидко відстає й щезає в морозяній імлі. Иноді, бувало, ці вовчі зграї бігли близько за саньми й тоді Паспарту тримав револьвер напоготові. Як-би тільки що сталось з санками, то не солодко довелося-б мандрівцям од вовків, але санки летіли прудко й далеко випереджали виюче звірря.
В полудень Мудж по якихсь ознаках примітив, що сані поминули Плет-Рівер. Він не сказав нічого, але тепер був певен, що до Омахи зосталось всього двадцять миль. І справді, не минуло й години, як він покинув стерно й став нашвидку здіймати вітрила. Санки з розбігу пройшли ще з півмилі, а потім спинились. Мудж показав на вкриті снігом покрівлі, промовивши:
— Ми приїхали.
Приїхали! Приїхали на станцію, з якої відходять велика кількість потягів на схід Сполучених Штатів!
Фікс і Паспарту вистрибнули з саней і почали розминать занімілі ноги, руки та спину. Потім вони допомогли злізти містріс Ауді та містерові Фоггові. Містер Фогг розплатився з Муджем, а Паспарту приязно стиснув йому руку. Після того всі четверо пішли на станцію.
Коло цього великого міста штату Небраска кінчається Тихоокеанська залізниця, яка з'єднує сістему річки Місісіпі з Великим океаном. З Омахи до Чикаго відходить вже нова лінія під назвою „Chikago-Rock. — Island-road“. Ця лінія йде просто на схід і по дорозі від Омахи до Чикаго має пятьдесять станцій.
Потяг, що йшов простісенько до Чикаго готовий був саме в той час до вирушення. Філеас
