тоці Ієддо, поблизу цього величезного міста — другої столиці Японської імперії. Колись Ієддо був резиденцією Тай-Хуна, тоді, як істнував цей громадський імператор і перечив в славі з другою столицею — Міако — резіденцією духовного імператора Мікадо — нащадка богів.
„Карнатик“ зупинився біля набережної між митницькими коморами, серед великої кількости кораблів усіх націй.
Паспарту без найменшої втіхи ступив на землю Сина Сонця. Йому залишалось тільки йти, куди очі ведуть міськими вулицями. Спочатку Паспарту опинився в цілком європейськім місті. Вздовж вулиць тяглись рівними рядками гарні будинки з низькими фасадами, прикрашені піддашками та зграбними перістілями. Ця частина міста займала усю місцевість од рогу Договору до річки. Так само, як в Гон-Конзі або Кялькуті тут скупчились представники усіх націй: англійці, американці, китайці, голандці, купці, готові все купити й все продати. Паспарту мав один засіб: він міг піти в англійське або французьке консульство.
Але йому не хотілось розповідати про свою історію через те, що в такім разі він мусів розповісти й про свого пана. Перед тим він хотів випробувати всі инші засоби, які йому могли зустрінутись.
Паспарту перейшов європейську частину міста й не здибавши ніякого щасливого випадку, зайшов в ту частину міста, де мешкали тубольці, постановивши, дійти як буде потрібно, до самого Ієддо.
Ця тубольська частина Йокагами має назву Бентен, на славу богині моря, якою вихваляються на сусідніх островах. Там видко було роскішні алеї кедрів та ялин, священні ворота, дивної японської архитектури, мости, ледве помітні серед
