заступали перед очима мандрівців цей великий острів.
Другого дня о четвертій годині вранці „Рангун“ зупинився в Сінгапурі, куди прибув на пів-дня раніш визначеного йому термину. Тут він мусів запастись паливом.
Філеас Фогг записав цього пів-дня до графи виграного часу й на цей раз зійшов на берег, бо містріс Ауда висловила бажання погуляти кілька годин на суходолі. Фікс, якому всякий рух містера Фогга здавався підозрілим, непомітно потягся за ними. Помітивши те, Паспарту про себе сміявся з шпига, а сам, як звичайно, пішов робить закупки.
Острів Сінгапур невеликий і зовсім не має показного вигляду. Він цілком рівний, і ніяких гір на ньому не видко. Та, не дивлючись на те він дуже гарний. Це парк, прорізаний чудовими дорогами. Гарнесенький екіпаж запряженнй парою зграбних коней, завезених сюди з Нової Голандії, повіз Філеаса Фогга та його товаришку в подорожі по-під роскішними пальмами з блискучим листям, де цвіли левкої й гвоздики, що ледве встигли розквітнути. То тут, то там кущі перцю відігравали ролю колючих живоплотів на европейських полях. Сагові пальми та велетні папороті надавали ріжноманітности цьому куточкові тропичних країн. Мускатове дерево, вкрите наче полакованим листям, сповняло повітря своїми міцними пахощами. В лісі можна було углядіти цілі отари спритних та жвавих мавп-викривляк; напевне були тут і тигри. Остані з'являються тут, перепливаючи Малакську протоку: инакше, безумовно, цю страшну хижу звірину було-б давно винищено на такім невеликім острові.
Проїздивши за містим майже дві години, містріс Ауда та Філеас Фогг, який, між иншим, не
