Сторінка:Жюль Верн. За 80 день кругом світа (Київ, 1919).pdf/103

Цю сторінку схвалено
— 101 —

Фікса. Але що не кажи, цей спосіб був небезпешним. Одно необережне слово Паспарту, з якого Фогг зрозуміє, що за ним стежать і вся справа загине.

Шпиг був в дуже скрутнім стані, коли враз присутність містріс Ауди відкрила йому нові мож­ливости.

Що це за жінка й по якій причині їхала вона з містером Фоггом? Напевне, зустрілись вони між Бомбеєм і Калькутою, але де саме? Чи зустрілись вони випадково, чи може все це мандрування до Індії мало своєю метою з'єднання з цею чарівною панею? А в тому, що містріс Ауда була чарівно-хороша Фікс міг впевнитись, бо добре на неї роз­дивився під час суду у Калькуті.

Легко собі уявити, в якій мірі ці питання інтригували шпига. Він питав себе, чи не було тут якої таємничої крадіжки.

— Та воно так і мусіло бути. Думка ця гли­боко запала в голову Фіксові й він зрозумів, яку користь матиме з цієї нагоди. Чи була ця пані віддана, чи ні, але безумовно тут була крадіжка. Тоді можливо зробити у Гон-Конзі такі пере­шкоди. від яких містер Фогг не відкупиться нія­кими грошима.

Але неможливо було відкладать цю справу до Гон-Конгу, бо цей Фогг мав погану звичку плигати з пароплава на пароплав. Отже не встиг­неш затіяти справи, як він втече вже далеко.

Треба було попередить англійську владу швидче, ніж „Рангун“ прийде в Гон-Конг. Це було зовсім легко через те, що пароплав зупи­нявся в Сінгапурі, що був з'єднаний телєграфом з Бомбеєм. Але перше ніж розпочати цю справу, Фікс вирішив докладно розпитатись Паспарту, щоб потім з певністю знати, що робить. Він знав, що нічого не було легшого, як примусити