В Сінгапурі пароплав зупинився на дуже короткий час, щоб Фікс міг встигнути посунуть як-небудь свої справи. Заарештувати злодія треба було в Гон-Конзі — инакше той зовсім вислизне з рук шукача.
Справді, Гон-Конг був ще під англійською владою, але далі вже йшли: Китай, Японія, Америка — де злодій був майже зовсім безпешним. Коли-б наказ про заарештування містера Фогга нагнав його в Гон-Конзі, Фіксові залишалось тільки арештувати його й передати до рук місцевої поліції. За Гон-Конгом такого наказу було-би вже замало, бракувало-б ще акту про видачу.
З цієї причини справа могла затриматись; з'явились би де-які перешкоди. Запевне, що це все злодій використає, аби втікти від справедливого суду.
Коли справа Фіксова не вигорить в Гон-Конзі, то братись за неї далі було майже зовсім неможливо, принаймні, мала була надія на успіх її.
— Отже, сотенний раз говорив сам до себе Фікс, сидючи в своїй каюті, або наказ буде в Гон-Конзі й я заарештую злодія, або наказа зовсім не буде й тоді я мушу, бодай що, затримати Фогга там таки, в Гон-Конзі.
— Мені не повелось в Бомбеї, не повелось в Калькуті, коли не вдасться вже й в Гон-Конзі, то кінець моїй добрій славі! Треба, щоб неодмінно мені тепер пощастило. Та що-ж тут його зробити, аби обовязково затримати, коли треба буде, цього проклятого Фогга?
Фіксові спав на думку останній засіб — признатись у всьому Паспарту й розкрить йому очі на його пана, бо очевидячки Паспарту не був спільником Фогга в цій справі. Тоді з остраху бути замішаним, Паспарту напевне приєднається до
