Взяв у ревкомі конверти,
Сказав у ревкомі: прощай.
Помчав назустріч смерти
Туди, де кулі дзижчать.
— Був у отамана джурою —
Їде знов у ворожий стан.
Летіли часи — бурею,
А часами здавалося: стануть…
У отамана „Стеєр“ за поясом,
В кешені — „Вікторія-Сміт“,
Рвучкий перепитий голос,
А очі: — все помітить.
Коли повернувся до штабу,
Одчеканив: я вже тут.
Отаман зміряв: — Мабуть,
До яру тебе поведуть. —
— Хоч ти й повернувся у штаб
Але наказа мого порушив…
— Очі з очима — мов шаблі
Стялися — й ані руш…
У джури — очі сталеві
