Ця сторінка вичитана
НАКАЗАЛА МЕНІ…
Наказала мені надзвичайниця
Написать по замовленню вірш.
Напишу погано — для неї-ж гірше,
Хай не жартує з поетом недбальниця.
Не дала мені теми,
Сижу і пишу,
Дивлюсь на нарциси і згадую хризантеми…
І знаю — проти поезії грішу…
А проте — хай буде що буде…
Розцвітає день як тюльпан.
І високо здіймаються груди
Від майбутнього болю ненанесених ран.
