— Спершу — чітко, а потім — глухо
Яма озветься: тр-рах-б-бах-ах…
— І кінець. Тільки ви одна знаєте
Яку-б можна зробити примітку
Про коротке, одрубне „прощайте“
На клаптику шкільного зшитку.
VI
… Притисну до серця любов свою. Мовлю:
— Ну не плач-бо… Ну, будь-же спокійненька…
Та деж-бо ти бачила, щоби плакали кров'ю
Рани на тілі покійника?..
Помилилась. Не любить… — Прости їй
— Завели її мрії рожеві:
Королевича малювали її мрії.
— Ну а ти хиба королевич?
— Ну, а ти — кострубатий і чорний,
Кочегар, чи молотобоєць,
— Твоє діло — пекельно горно
І залізо дружить з тобою…
