Сторінка:Еллан В. Поезії (1927).pdf/74

Ця сторінка вичитана
ПОЕТКОМОВІ

 — Дозвольте — я вам не стенограф
 І не писака для рядків,
 Навіщо-ж „продукційний програм“
 Для з серця видертих шматків.
 Пишу
 Рядки
 В добу — сто двадцять —
 Сорок три тисячі — на рік,
 Але я мушу вам признаться,
 Що я (найменше) — так не звик.
І тільки тихий і ласкавий
Удачний погляд — мій тариф.
Ну що-ж — я згоден ( — не для „слави“ —

для „прожиття“).

— Й жалітись гріх…