ПОВСТАННЯ
I
Де оспіваний задуманим поетом,
Сивий морок звис над сонним містом
— Кинуто Революційним Комітетом
Наче іскру в порох терориста.
Наказ дано (коротко й суворо):
Вдарити й розбити ворогів.
Спало тихе місто і не знало — скоро
Звідкись грізний гримне стріл.
Над безлюдністю проулочків порожніх
Білий ранок опалево плакав.
Раптом п-ббах! — і! другий, третій стріл тривожний,
Кулемет нервово за-та-та-кав…
Легко так дісталась перша перемога;
Ворога змішав безумно смілий напад.
