поезію „тупого болю“, а не дріб'язкова суворість до себе. Вал. Проноза — це була перша рукавичка Вас. Елланові й ілюстрація до теорії „що“ й „коли“. Але ввесь В. Блакитний — це був зразковий тип зразкової людини нашого часу. В той час, як Хвильові йшли в суспільство з туманними далями „загірних комун“ і цими „далями“ обезволювали своє й без того безвольне суспільство, — Еллан сховав шляхетну панну-поезію в темну шухлядку й пішов у життя з холодним розумом реального політика. Цього вимагала сучасна йому соціяльно-економічна ситуація, яка намічала инші шляхи до перемоги, і цього вимагала, нарешті, та класа, якій він хотів служити.
Отже, не ригоризмом хочеться назвати його самовимоги, а соціяльним фанатизмом. В Еллані переміг революціонер. „Вирушивши в одкрите море“, він і тепер плив „з певною кермою, з певним румпелем у руці в напрямку до бурштинових островів, до електридів комунізму“. Правда, Еллан не найшов у собі волі до кінця добити ту панну, що ховалась десь на його серці „позахалявно“, але він перший кинув рукавичку поезії й перший вказав нам новий шлях, що на ньому починається друга фаза соціяльної революції. Цей новий шлях
