по друго̂мъ боцѣ улицѣ, щобы єи лѣпше видѣти. Она обзиралась ко̂лька разо̂въ боязко по за себе и разъ станула, щобы пустити на передъ ко̂лькохъ мужчинъ, що ишли заразъ за нею. Здавалось, що чимъ разъ дальше, тымъ ставала смѣлѣйша и йшла певнѣйшимъ крокомъ. Шпіонъ ступавъ за нею въ о̂дповѣдно̂мъ о̂ддаленю и не спускавъ єи зъ очей.
Дзвоны на вежахъ выбили вже три чверти на одинацяту, коли двѣ постатѣ явилось на лондоньско̂мъ мостѣ. Та, що легко и скоро ишла впередъ, була дѣвчина; она очевидно ждала на когось и оглядалась. Другій бувъ мужчина; о̂нъ ишовъ за нею въ найбо̂льшо̂й тѣни, яку лишь мо̂гъ найти, и въ о̂ддаленю, стававъ, коли дѣвчина ставала, и зновъ ишовъ дальше скоро або помалу такъ, якъ дѣвчина ишла. Такъ перейшли они мо̂стъ зъ Мідльсексъ на берегъ Серрі. Дѣвчина, здавалось, приглядалась цѣкаво кождому, кого стрѣтила, але помилившись оберталась наразъ въ задъ и вертала. Тымчасомъ шпіонъ сховавъ ся въ якесь заглубленье, оперъ ся о поручьє, пустивъ дѣвчину мимо себе, а пото̂мъ по̂шовъ дальше за нею. Майже на серединѣ моста станула она, а о̂нъ такожь.
Но̂чь була дуже темна и зимна, лише дехто переходивъ по-при нихъ и не звертавъ уваги. Тамиза вкрилась густою мракою. Блѣдо-рожевый блескъ огню на малыхъ човнахъ, припнятыхъ въ морскихъ варстатахъ, ледви пробивавъ ся кро̂зь тую мраку, а домы на бере-