Цю сторінку схвалено
Тіціянельо.
Він ще до світання |
Паж і слуга вертають ся, несуть два образи через сцену — Венера з цвітами і Вакхантсьшй пар —; ученики встають і стоять цїлий час, поки видко образи, із схиленими головами, з беретами в руках. По хвилї (всї стоять):
Дезідеріо.
Хто так, як він — Мистець і чародїй, Антонїо.
По нїм хто радо стане на сю путь? Батіста.
Де ті, що все знання його збагнуть? Парис.
Чи може з нами дух його полине? Джянїно.
Він оживити лїс нїмий умів: |